Годування

    Ви принесли до себе в дім майбутнього друга — щеня. Воно ще маленьке і безпомічне, потребує піклування й уваги. З малям треба бути лагідним. Дайте йому теплого молока, манної каші, подрібненого вареного м’яса. Цуценя із задоволенням з’їсть і шматочок сирого, воно навіть буде корисним йому. Не слід давати щеняті солодощі. Спочатку його необхідно годувати часто — шість разів на добу, потім — рідше і з півроку — три, а після року — два рази на добу, як дорослого собаку.

    Поступово в раціон вводьте різноманітний корм: суп із крупою й овочами, хліб, кістки. Останні особливо корисні, коли у щеняти починають посилено рости зуби і воно все хватає й гризе. В цей період кістки є не тільки кормом, а й іграшкою, на яку воно витрачає свою енергію. Щеня буде менше цікавитися взуттям, яке стоїть у передпокої, й завдавати клопоту. Варені кістки потрібно давати м’які, сирі — “цукрові”. Добре було б привчити цуценя гризти сиру моркву, яблуко. Воно охоче їсть напівгусті поживні супи. Рекомендується давати щеняті трохи риб’ячого жиру, що запобігає виникненню рахіту. Таке ж значення мають і свіжі овочі. Щоб собака ріс здоровим, йому потрібний різноманітний корм.

     У собаки повинна бути своя миска, з якої він завжди їсть. У другій постійно має знаходитися свіжа вода. Після того як собака поїсть, миску з кормом треба прибрати, навіть якщо він не весь з’їдений.

     Добова норма їжі для дорослої середньоазіатської вівчарки визначається не тільки віком, але й рядом інших чинників, головними серед яких є стать собаки, її зростання, вага, угодованість, місце утримання, а також робота, що виконується собакою, фізичне навантаження від роботи.
На 1 кг маси тіла дорослої середньоазіатської вівчарки, залежно від її угодованості, потрібно від 20 до 40 г сухих кормів і від 30 до 60 г рідкої їжі з високим відсотком вмісту води.
Зростає і норма споживання білків, жирів і вуглеводів, особливо для тих собак, які використовуються для службової роботи і витрачають протягом доби велику кількість енергії.

    Так, для середньоазіатської вівчарки вагою 50 кг щоденна потреба в білках складає 220-230 г, в жирах – 60-70 г, вуглеводах – 460-470 г. Крім того, для нормального функціонування кишечника дорослим собакам необхідно не менше 35-40 г клітковини в день.
     Кількість води, яка потрібна здоровій дорослій середньоазіатській вівчарці протягом дня – близько 1 л, а мінеральних сумішей з додаванням кальцію – не менше 30 г. Потребу собаки у вітамінах з більшою точністю визначає ветеринар. Все це слід враховувати при складанні раціону для собаки.
     У продажу є ряд готових кормів для собак, але всі вони розрізняються по своєму живильному складу, оскільки відсоток вмісту в їжі білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин не може бути однаковим для собак різних порід.
Продукція компаній, що випускають корми для собак, обов’язково повинна бути сертифікована. Купувати корм, що не має сертифікату якості, не слід. Крім того, при придбанні корму потрібно враховувати термін придатності продукту і неодмінну наявність герметичної упаковки.

     Господарю середньоазіатської вівчарки слід дуже уважно підходити до вибору оптимального корму для неї, стежачи за тим, щоб співвідношення поживних речовин, вказане на упаковці, відповідало потребам собаки саме даної породи.

     Відсутність на упаковці тексту, пояснення, на українській мові також може свідчити про те, що товар не пройшов сертифікацію. Взагалі, бажано купувати корм для собак в спеціалізованих магазинах, а не на ринку, де якість будь-якої продукції найчастіше викликає сумніви.
Господарі крупних, важких собак нерідко задають собі питанням, чи правильно вони годують своїх вихованців. Відповідь легко одержати, спостерігаючи за поведінкою і зовнішнім виглядом собак. Якщо маса тіла і угодованість середньоазіатської вівчарки відповідають нормам, вона бадьора, здорова, енергійна, володіє хорошим апетитом, то в даному випадку можна вважати, що раціон тварини складений вірно.

      Правильний режим харчування – це дотримання періодичності і кількості годувань, відповідність норм корму, що споживається собакою її віку, стану здоров’я і витратам енергії.

     У старих вівчарок відзначається знижена потреба у вуглеводах (з віком собаки стають менш рухомими і менше потребують відновлення затраченої енергії), а також в деяких мінералах – кальції, натрії, фосфорі і ін. Тому в раціоні старих собак рекомендується значно зменшити кількість продуктів, багатих перерахованими речовинами.
     Господарям старих середньоазіатських вівчарок краще всього ділити всю щоденну норму кормів на рівні порції і годувати своїх підопічних 3 рази на день. З віком у собаки, як і у людини, сповільнюється обмін речовин, і тому рекомендується давати їй їжу після повернення з прогулянки або після фізичних навантажень, коли енергія витрачається з більшою інтенсивністю. До того ж щоденний режим харчування стане профілактикою такого захворювання, як заворот кишок, що часто трапляється у старіючих собак крупних порід.
     Для годування дорослих собак не підходять готові корми для щенят. Велика кількість живильних речовин, мінералів і вуглеводів, які входять до складу цих кормів і призначені для організму, що росте, можуть принести дорослій вівчарці тільки шкоду. Надлишок мінеральних речовин часто приводить до розвитку у собак різних захворювань, а надмірне споживання вуглеводів – до ожиріння і, як наслідок, ураження серця і судин.
      Крім готових сухих кормів, в раціон дорослого собаки необхідно включати м’ясо і субпродукти, крупи, підсушений хліб, молоко і молочні продукти. Слід врахувати, що в раціоні середньоазіатської вівчарки 1 кг свіжого м’яса можна замінити 0,5 кг серця, 1,5 кг тельбуха, 1,5 кг легенів, 0,75 кг сиру з високим вмістом жиру. 1 кг крупи, що використовується для приготування каш, при необхідності замінюється 1 кг житніх сухарів або злегка підсушеним житнім хлібом.