Залежно від наявних умов середньоазіатські вівчарки можуть утримуватись в квартирі і у дворі. Але все таки утримувати собак цієї породи в квартирах не рекомендується, для цього можна завести собаку іншої породи, більш пристосованої для життя в обмеженому просторі.
Середньоазіатські вівчарки – робочі собаки, що відмінно зарекомендували себе при охороні овечих отар. Унікальними для собак цієї породи є генетична пам’ять і якості, що збереглися від диких предків.
В умовах міської квартири вівчарки позбавлені повноти тих життєвих відчуттів, які переживали впродовж тисячоліть багато поколінь собак в передгір’ях Паміру і Кавказу. Навіть щоденні 3-годинні прогулянки по парковій зоні не можуть замінити середньоазіатським вівчаркам нелегкого, але вільного життя при отарах.
Середньоазіатські вівчарки повинні жити і працювати на вулиці практично цілу добу. Відповідними для життя середньоазіатських вівчарок є котеджі, садиби, дачі, тобто будь-яке приватне домоволодіння. Також, вівчарки добре відчуватимуть себе, працюючи в охороні промислових, сільськогосподарських, військових і подібних їм об’єктів, де умови життя тварин будуть наближені до природних.
Заводчик середньоазіатських вівчарок повинен добре розуміти їх природні потреби, враховувати традиційні вимоги до їх виховання і не намагатися олюднити собак цієї породи. Проте, деякі власники не зважають на особливості породи і утримують середньоазіатських вівчарок в умовах міської квартири.
Комментариев нет:
Отправить комментарий